Освітня програма з музичного мистецтва - початкова мистецька освіта середнього (базового) підрівня

«Оратівська дитяча музична школа»

Оратівської селищної ради

Вінницького району Вінницької області

Код 37516434

УХВАЛЕНО:                                                                   ЗАТВЕРДЖЕНО:

Педагогічною радою                                                      Директор

Оратівсьої дитячої музичної школи                             Оратівської музичної школи                    

Оратівської селищної ради                                            Оратівської селищної ради

Протокол №1 від 31 серпня 2023 року                           від 01.09.2023 № 32

 ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Оратівської дитячої музичної школи

Рівень мистецької освіти – «Початкова мистецька освіта»

Підрівень початкової мистецької освіти – «Середній (базовий)»

Спрямування:  загальне мистецьке

Вид мистецтва – «Музичне мистецтво»

Класи – «Інструментальні класи»

Термін  навчання: 4 (3) роки

2023 рік

I. Загальні положення

Освітня програма середнього (базового) підрівня  з музичного мистецтва загального мистецького спрямування  (індивідуальне музикування: гра на фортепіано,  гітарі, сопілці, баяні, акордеоні, електронних  клавішах (синтезаторі), електрогітарі, бас-гітарі, ударних, барабані, сольний спів  ) (далі –  освітня програма) є документом, який визначає загальний нормативний зміст, основні засади й підходи до організації освітнього процесу, мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг навчального навантаження, що забезпечує набуття учнями обов’язкових результатів навчання (компетентностей) з музичного мистецтва.

Освітня програма розроблена на виконання частини сьомої статті 21, частини третьої статті 33 Закону України «Про освіту», статті 16 Закону України «Про позашкільну освіту», Концепції сучасної музичної  школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20 грудня 2017 № 1433.

Зміст початкової мистецької  освіти, визначений цією освітньою програмою, є мінімально необхідним для набуття компетентностей середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти загального мистецького спрямування.

Опанування програми дає можливість застосовувати набуті в процесі навчання компетентності (знання, вміння, навички, розуміння, ставлення) у повсякденному житті для забезпечення естетичних потреб особистості, у тому числі через індивідуальну музично-творчу виконавську діяльність.

Освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов’язкових результатів навчання.

Мета освітньої програми – узагальнення та систематизація  змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями визначених  результатів навчання шляхом застосування комплексу музично-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Освітня програма побудована з урахуванням таких принципів:

• узгодження цілей, змісту та очікуваних результатів;
• доступності та практичної спрямованості змісту навчання;
• наступності та перспективності навчання;
• логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями  результатів навчання;
• надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування  змісту програми – формування теоретичних і практичних (у тому числі виконавських) компетентностей для соціалізації та самореалізації здобувача в обраному виді мистецтва. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• розвиток навичок художньо-образного виконання музичних творів відповідно до здібностей та рівня психофізіологічного розвитку учня/учениці;
• формування та розвиток вміння використання музичної мови  як системи засобів виразності та застосування цієї системи  під час виконання музичних творів та створення імпровізацій відповідної складності;
• опанування репертуару з  творів видатних представників українського та світового музичного мистецтва відповідно до можливостей учня/учениці, розуміння їх художнього змісту та естетичного значення;
• формування стійкої здатності до гармонійної взаємодії у творчому колективі під час спільного (колективного) музикування;
• вироблення мотивації до самостійного навчання мистецтву, творчого розвитку шляхом залучення до прослуховування, вивчення та виконання музичних творів української та світової спадщини.

Строк навчання за освітньою програмою становить 4  роки для учнів, які розпочали навчання у 10-12 років (5-7 клас середньої загальноосвітньої школи). В разі необхідності строк навчання може бути скорочений на 1 рік.

Особи з особливими освітніми потребами також можуть здобувати початкову мистецьку освіту середнього (базового) підрівня за цією освітньою програмою. Тривалість опанування освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

Основною формою здобуття початкової музичної  освіти за цією освітньою програмою є очна форма. В разі необхідності можуть застосовуватися форми дистанційного навчання. Враховуючи можливості та потреби учнів, у тому числі з числа осіб з особливими освітніми потребами, допускається організація вивчення окремих дисциплін, з яких передбачено індивідуальні заняття (уроки), за домашньою формою навчання.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за освітньою програмою. Розпочати навчання за освітньою програмою з музичного мистецтва на середньому (базовому) підрівні може особа, яка при вступі демонструє наявність компетентностей елементарного підрівня з музичного мистецтва відповідного фаху.

Основною формою організації освітнього процесу є урок –індивідуальний або груповий. Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог до навчальних результатів, визначених освітньою програмою. Форми і методи навчання, види уроків та іншої навчальної діяльності викладач може обирати самостійно, враховуючи конкретні умови роботи і забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін, і відображає їх у власній робочій навчальній програмі.

Наповнюваність груп для проведення групових занять з навчальних дисциплін становить:

· «Музичне мистецтво» – 8-10 осіб;

· «Інструментальний (вокальний) ансамбль» – від 2 до 12 осіб (відповідно до складу);

· «Оркестр» (групи оркестру) – в середньому 6 осіб (відповідно до складу);

· «Хор» (групи хору) – 8-10 осіб.

У разі неможливості сформувати групу у зв’язку з недостатністю або перевищенням контингенту учні в відносно зазначених нормативів допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20%. У разі значного перевищення контингенту (понад 20%) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожного/кожної учня/учениці.

Упродовж навчання учні шкільного віку за сприяння викладачів удосконалюють навички самоконтролю, саморефлексії та самооцінювання, що виявляється в розумінні учнем/ученицею власної відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставленні та їх корекції.

Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється як за одиничні завдання, так і за прогрес в опануванні дисципліни в цілому.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів (нормативних результатів навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль здійснюється кожним викладачем упродовж навчального року за підсумками опанування модулів кожної навчальної дисципліни з метою оперативного моніторингу результативності навчання учня/учениці та коригування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до нього/неї викладач. Періодичність та строки поточного контролю визначаються робочою навчальною програмою з навчальної дисципліни.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річних контрольних заходів, які включають результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов’язкових результатів навчання.

Наприкінці четвертого (завершального) року навчання здійснюється підсумковий контроль за результатами опанування освітньої програми:

1. «Індивідуальне музикування (гра на інструменті, сольний спів)» – у формі публічного виступу.

2. «Музичне мистецтво» – у формі  творчого проєкту (колективного або індивідуального)

3. «Хор»(вокальний ансамбль)» / «Інструментальний ансамбль (оркестр)» – у формі публічного колективного виступу.

За результатами підсумкового контролю на четвертому році навчання у разі досягнення учнем/ученицею результатів навчання, передбачених освітньою програмою музичної школи, йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту середнього (базового) підрівня загального мистецького спрямування.

Для визначення міри досягнення учнями результатів навчання середнього (базового) підрівня початкової музичної  освіти застосовується бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівні:

1. Початковий (1-3 бали);
2. Середній (4-6 бали);
3. Достатній (7-9 балів);
4. Високий (10-12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на четвертому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою музичної школи та навчальними програмами дисциплін, які опановував/опанувала учень/учениця.

Учні, які досягли результатів навчання, які перевищують результати навчання загального мистецького спрямування за бажанням можуть бути переведені на навчання за початковим професійним спрямуванням на 1-2 роках навчання і бути рекомендовані до подальшого здобуття музичної освіти в системі фахової передвищої освіти або на поглибленому підрівні початкової музичної  освіти (за наявності).

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою музична школа комплектується необхідними обов’язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 № 475 (зі змінами). Цей перелік може бути доповнений залежно від потреб музичної  школи.

ІІ. Зміст (цілі) навчання та нормативні результати

Опанування змісту навчання за освітньою програмою передбачає досягнення таких обов’язкових результатів навчання:

Конкретні очікувані результати навчання учнів за окремими освітніми компонентами визначаються навчальними програмами дисциплін.

ІІІ. Перелік освітніх компонентів:  зміст освіти

Зміст освітньої програми поєднує освітні компоненти інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов’язковими для включення до програми навчання учня/учениці і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення  результатів навчання.

Інваріантний складник змісту початкової музичної  освіти середнього (базового) підрівня загального мистецького спрямування  – це мінімальний складник, який не може бути скороченим і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених цією освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в т. ч. індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблення індивідуальних виконавських компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

• запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею видом індивідуального музикування;
• підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;
• репетицій, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

Розподіл годин варіативного складника здійснюється щороку педагогічною радою музичної школи і відображається в робочому навчальному плані.

Для середнього (базового) підрівня загального мистецького спрямування початкової мистецької освіти    є обов’язковими такі освітні компоненти (з розрахунку 35 навчальних тижнів на навчальний рік):

Установлена кількість навчальних годин розрахована на кожного/кожну учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеного цією освітньою програмою.

Кількість годин навчального навантаження, визначених освітньою програмою музичної школи, є основою для розрахунку концертмейстерських годин, які плануються згідно з потребами освітнього процесу для уроків з навчальних дисциплін «Сольний спів», «Гра на музичному інструменті»(окрім музичних інструментів: фортепіано, синтезатор, бандура, баян, акордеон, гітара), «Хор (вокальний ансамбль)», «Інструментальний ансамбль (оркестр)» (для кожної групи), відповідних дисциплін та форм роботи, передбачених варіативним складником.

Кількість концертмейстерських годин для забезпечення освітнього процесу визначається з розрахунку:

- не більше 50% годин аудиторних індивідуальних занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожного/кожну учня/ученицю) та у випадках, передбачених навчальною програмою;

- не більше 50% годин аудиторних групових занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожну групу учнів);

- не більше 50% годин, передбачених для вивчення навчальних дисциплін варіативного складника: другий музичний інструмент, ритміка, інструментальний (вокальний) ансамбль, постановка концертних номерів.

Рекомендації щодо планування та організації освітнього процесу.

Освітня програма музичної школи та розроблений на її основі навчальний план деталізують зміст і структуру освітнього процесу. У навчальному плані зазначаються дисципліни, викладання яких потребує супроводу концертмейстера, та зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження.

На основі навчального плану музична школа складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та концертмейстерських) годин і ставок, необхідних для виконання  освітньої програми музичної школи. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін. У робочому навчальному плані зазначаються дисципліни як інваріантного, так і варіативного складників за спільним рішенням відповідних учасників освітнього процесу.

Повноцінність початкової мистецької освіти   середнього (базового) підрівня загального мистецького спрямування забезпечується реалізацією  змісту та обсягу навчального навантаження, передбаченого цією освітньою програмою.

Планування та організація освітнього процесу за робочим навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням їх віку, рівня психофізіологічного розвитку та з дотриманням санітарних норм.

Усі учні початкової мистецької освіти   середнього (базового) підрівня загального мистецького спрямування  повинні набути передбачені освітньою програмою компетентності колективного музикування в межах однієї з навчальних дисциплін:

· «Інструментальний ансамбль (оркестр)» – для учнів,  які грають на  оркестрових інструментах;

· «Хор (вокальний ансамбль)» - для інших учнів.

У межах вивчення навчальної дисципліни «Інструментальний  ансамбль (оркестр)» планування освітнього процесу для учнів,  які грають на оркестрових інструментах, може відбуватися у формі гри в сталому ансамблі/гри в ансамблях, різних за складом/гри в оркестрі (за наявності). Форма колективного музикування обирається таким чином, щоб максимально забезпечити розвиток виконавських навичок учня/учениці.

При обранні форми «гра  в ансамблях, різних за складом» та/або «гра в оркестрі» розподіл годин, передбачених для вивчення навчальної дисципліни «Інструментальний  ансамбль (оркестр)», здійснюється шляхом поділу навчальної дисципліни на модулі, які реалізуються протягом усього строку навчання. Навчання з використанням таких форм може тривати різні періоди: півроку, рік, півтора року, два роки (залежно від поставлених навчальних завдань). При цьому кожен модуль може відповідати одному складу ансамблю. Так само здійснюється розподіл годин з навчальної дисципліни «Вокальний ансамбль» для індивідуального музикування «Сольний спів».

Рішення про розподіл учнів на групи колективного музикування приймається колегіально викладачами дисциплін з індивідуального музикування, «Інструментального ансамблю (оркестру)» та «Хору (вокального ансамблю)» з урахуванням бажання, інтересів учнів та можливостей музичної школи.

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін
у межах варіативного складника.

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника освітньої програми, здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів музичної школи щодо організації освітнього процесу в наступний спосіб:

1) запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею  тощо.

Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором є:  основи імпровізації, основи композиції, основи аранжування (за допомоги комп’ютерних програм), індивідуальне сольфеджіо, постановка концертних номерів, сольний спів (для класу бандури – особливо рекомендовано), сценічне мовлення, основи диригування, другий музичний інструмент в рамках годин індивідуального музикування тощо.

Обсяг годин на вивчення та послідовність викладання факультативів і навчальних дисциплін за вибором визначається з урахуванням доцільності та забезпечення досягнення учнем/ученицею необхідних додаткових навчальних результатів.

2) планування щотижнево або сукупно раз на місяць чи на півроку на проведення репетицій (у тому числі зведених), підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

При розподілі обсягу навчального навантаження на цілі, зазначені в цьому пункті, необхідно враховувати, що загальний відведений обсяг може бути теж поділений на частини за видами діяльності.

Увесь перерозподіл годин фіксується в робочому навчальному плані, який щорічно затверджується директором музичної школи.

ІV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості

середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості початкової музичної  освіти середнього (базового) підрівня передбачають у музичній школі здійснення таких процедур і заходів:

• удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;
• оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів музичної школи;
• контроль за виконанням навчальних планів  освітньої програми музичної школи, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;
• збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;
• забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність музичної школи;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища музичної школи (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня в організації і забезпеченні освітнього процесу);
• створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників музичної школи та учнів;
• інших процедур і заходів. 

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової музичної  освіти складаються з наступних компонентів.

Кадрове забезпечення освітньої діяльності. В основу формування системи підбору педагогічних кадрів у музичній школі покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Посаду викладача, концертмейстера може обіймати особа, яка має фахову передвищу (середню спеціальну) музичну освіту або вищу музичну освіту, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в закладі.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітньої програми, навчального плану, робочих навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, репертуарних списків тощо, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп’ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відеохрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін) та методик і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, музичних інструментів, обладнаних класів (аудиторій) для колективного музикування, приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп’ютерною технікою, музичними інструментами, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення та засоби.

Якість проведення навчальних занять. Здійснення моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення творчих заходів, урочистостей, оформлення класів написами державною мовою у мистецьких школах.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями компетентностей, необхідних для досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів, виступів, іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності мистецьких шкіл та (або) якості початкової музичної  освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової музичної  освіти середнього (базового) підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування  змісту та підвищення якості надання освітніх послуг мистецькою школою.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання – система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми початкової музичної  освіти середнього (базового) підрівня загального мистецького спрямування із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в музичній школі.

Музична школа  оприлюднює свою освітню програму та навчальний план на власному веб-сайті (у разі його відсутності – на веб-сайті їх засновників або органів управління).