Освітня програма з музичного мистецтва - початкова мистецька освіта елементарного підрівня

«Оратівська дитяча музична школа»

Оратівської селищної ради

Вінницького району Вінницької області

Код 37516434

УХВАЛЕНО:                                                                   ЗАТВЕРДЖЕНО:

Педагогічною радою                                                      Директор

Оратівсьої дитячої музичної школи                             Оратівської музичної школи                   

Оратівської селищної ради                                            Оратівської селищної ради

Протокол №1 від 31 серпня 2023 року                           від 01.09.2023 № 32

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Оратівської дитячої музичної школи

Рівень мистецької освіти – «Початкова мистецька освіта»

Підрівень початкової мистецької освіти – «Елементарний»

Вид мистецтва – «Музичне мистецтво»

Класи – «Інструментальні класи»

Термін навчання – 4 роки

Програму розроблено і складено з урахуванням Типової освітньої програми елементарного підрівня  початкової мистецької освіти з музичного мистецтва (Наказ Міністерства культури України від 24.04.2019 №352)

 2023 рік

І. Загальні положення

Освітня програма елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва (далі – освітня програма) є власною освітньою програмою Оратівської дитячої музичної школи, розробленою закладом з урахуванням типових освітніх програм елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва для інструментальних класів (фортепіано, скрипка, віолончель, арфа, флейта, кларнет, саксофон, ксилофон, труба, бандура, цимбали, гітара, домбра, баян, акордеон, електронні клавішні (синтезатор), електрогітара, бас-гітара, ударні, барабани).

Оратівська дитяча музична школа в межах своєї автономії здійснює освітній процес за цією власною освітньою програмою, яка містить передбачені типовими освітніми програмами нормативний зміст (освітні компоненти), обсяг, компетентності та результати навчання.

Власна освітня  програма розроблена на основі типової освітньої програми з інструментальних класів і може відрізнятися від них послідовністю викладення навчального матеріалу, обсягом його вивчення в бік збільшення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

Основна мета освітньої програми:

• всебічний розвиток дитини
• введення дитини у світ мистецтва
• виявлення та розвиток її музичних здібностей і талантів, у тому числі, з раннього віку
• формування компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), необхідних для творчої самореалізації та можливого вибору професії у сфері музичного мистецтва.

Освітня програма – основний документ мистецької школи, який визначає загальний нормативний зміст та основні засади й підходи до організації навчання на елементарному підрівні початкової музичної освіти. Програма визначає мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг, що забезпечує набуття учнями обов’язкових результатів навчання.

Опанування освітньої програми дає можливість застосовувати набуті в процесі навчання компетентності в своєму повсякденному житті, а також, продовжити здобуття початкової мистецької освіти на базовому (середньому) підрівні початкової мистецької освіти загально-мистецького або початкового професійного спрямування.

Освітня програма розроблена на виконання статті 21 Закону України «Про освіту», статті 16 Закону України «Про позашкільну освіту», Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20.12.2017 №1433, «Положення про мистецьку школу» /Наказ Міністерства культури України №686 від 09.08.2018 та наказу від 16.07.2018 №633 «Про затвердження методичних рекомендацій з розроблення освітніх програм мистецьких шкіл» для забезпечення освітнього процесу мистецьких шкіл.

Нормативний зміст початкової мистецької освіти  та обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю, як загальний, так і за освітніми компонентами, визначений цією освітньою програмою, є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової музичної освіти елементарного підрівня в інструментальних класах і не може бути скорочений або зменшений, окрім таких випадків:

• зарахування на навчання за освітньою програмою учня/учениці старшого/-ої від 6 (7) років (перший клас початкової загальноосвітньої школи), коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі (навчання за скороченою програмою – скорочення 1-2 років опанування освітньої програми елементарного підрівня). У такому разі частина передбачених типовою освітньою програмою годин з вивільненого року навчання може бути спрямована на ліквідування «розриву» в знаннях учня/учениці з учнями його/її віку, які опановують освітню програму, а саме збільшення годин на будь-які навчальні дисципліни (з урахуванням психофізичної готовності учня/учениці до опанування програми в інтенсивному режимі);
• зарахування на навчання за освітньою програмою учня/учениці з числа дорослих, коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі.

Рішення про скорочення нормативного строку здобуття початкової мистецької освіти та обсягу опанування освітньої програми на початковому етапі приймається узгоджено викладачем з фаху, батьками, іншими законними представниками учня/учениці (для учнів шкільного віку) або з самим/самою учнем/ученицею (для дорослих) та педагогічною радою мистецької школи. Скорочення строку опанування освітньої програми та зменшення обсягу годин на вивчення окремих дисциплін для учнів, які потребують звичайного темпу навчання, не допускається.

Освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов'язкових результатів навчання.

Освітня програма з інструментальних класів конкретизує зазначені позиції з урахуванням регіональних особливостей та потреб і можливостей учнів. Складником освітньої програми є навчальний план, який складається на весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змісту освіти.

• Мета освітньої програми – узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу музично-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Освітня програма побудована із врахуванням таких принципів:

• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів;
• доступності та практичної спрямованості змісту навчання;
• наступності і перспективності навчання;
• логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних результатів навчання;
• надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

• Мета опанування нормативного змісту програми – формування в учнів початкових теоретичних, теоретико-практичних, практичних, виконавських компетентностей з музично-інструментального мистецтва, розвиток музикальності, естетичного сприйняття та позитивного ставлення до різних видів мистецтва через долучення до кращих зразків національної та світової мистецької, зокрема музичної, спадщини, виявлення та створення умов для розвитку творчих здібностей учнів з раннього віку, мотивування до продовження здобуття музичної освіти.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• формування та розвиток музично-образного мислення, естетичного смаку, навичок сприйняття музики, здатності міркувати про неї у взаємозв’язку з іншими видами мистецтв;
• опанування техніки виконання (відтворення) музичних творів шляхом гри на музичному інструменті, практичне засвоєння засобів музичної виразності для їх усвідомленого застосування під час виконання музичних творів відповідної складності;
• формування навичок емоційного та художньо-образної о виконання музичних творів;
• формування здатності до гармонійної взаємодії у творчому колективі під час спільного (колективного) музикування;
• вироблення мотивації до самостійного навчання, творчого розвитку учня/учениці шляхом залучення до вивчення, прослуховування. виконання творів музичного мистецтва;
• формування необхідних компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), що забезпечують можливість продовжувати навчання за освітньою програмою в інструментальних класах базового (середнього) підрівня загально-мистецького або початкового професійного спрямування, або за спорідненим видом мистецтва (театральне мистецтво, сольний спів тощо).

Зміст навчання за освітньою програмою базується на запровадженні сучасної та ефективної системи навчання музичному мистецтву, дитиноцентризмі (людиноцентризмі), що виявляється в можливості врахування та задоволення індивідуальних потреб кожного/-ої учня/учениці в загальному процесі навчання, створенні умов для професійної художньо-творчої самореалізації особистості учня/учениці, модернізації змісту початкової мистецької освіти і розширення функцій мистецьких шкіл, а також академічних свобод учасників освітнього процесу.

Нормативний строк навчання за освітньою програмою становить 4 роки для учнів, які розпочали навчання у 6-7 років (перший клас початкової загальноосвітньої школи). Діти, яким на 1 вересня поточною навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за заявою батьків (інших законних представників). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової музично-інструментальної освіти елементарного підрівня за цією типовою освітньою програмою з будь-якого віку.

Тривалість опанування освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

Основною формою здобуття  початкової мистецької освіти за цією освітньою програмою є очна форма. Враховуючи можливості та потреби учнів, у тому числі з числа осіб з особливими освітніми потребами, допускається  організація навчання за іншими формами навчання (домашньою, дистанційною, екстернатною).

• Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за цією освітньою програмою.

         Розпочати навчання за освітньою програмою початкової мистецької освіти в інструментальних класах на елементарному підрівні може особа будь-якого віку,  яка пройшла вступні творчі прослухування (демонструє виконання (спів) пісні за власним вибором, повторює за екзаменатором нескладний ритм та мелодію, чисто інтонує окремі звуки в межах октави, відтворює по пам'яті нескладну музичну фразу).

     Вступна комісія може запропонувати здобувачеві іншу спеціалізацію, якщо, на її думку, психофізичні дані дитини дозволяють досягти кращих успіхів та компетентностей в альтернативному напрямку.

• Загальний мінімальний нормативний обсяг навчальною навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання на елементарному підрівні (4 роки) в інструментальних класах становить 840 годин з розрахунку 35 навчальних тижнів на рік:

• Основні форми організації освітнього процесу

Основною формою організації освітнього процесу с урок індивідуальний або груповий. У межах уроку або в позаурочний час рекомендовано використовувати різні форми і методи навчання

 Інформаційні форми:

• • • навчальні заняття:
• індивідуальні уроки
• групові уроки (в тому числі колективне музикування)
• інтерактивні уроки
• інтегровані уроки
  • • уроки-семінари
    • перегляд вистав (наживо чи в запису)
    • перегляд художніх виставок

          Мистецькі проекти:

• • • постановка музичних спектаклів
    • відвідування концертів
    • квести
    • екскурсії
    • інсценізації
    • віртуальні подорожі

Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені і розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог до навчальних результатів, визначених освітньою програмою. Форми і методи навчання викладач обирає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи і забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

• Наповнюваність груп для проведення групових занять з навчальних дисциплін становить:
  • • «Музична грамота та практичне музикування» – 8-10 учнів
    • «Бесіди про мистецтво» – 12-15 учнів;
    • «Інструментальний ансамбль» – залежно від складу від 2 до 12 учнів;
    • «Оркестр» (групи  оркестру) – в середньому 6 учнів;
    • «Хор» (групи хору) – 10-15 учнів;

У разі неможливості сформувати групу у зв'язку з недостатністю або перевищенням відносно зазначених нормативів контингенту учнів, допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20 % (окрім груп з вивчення навчальної дисципліни «Музична грамота та практичне музикування»). У разі значного перевищення контингенту (понад 20 %) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень.

• Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожного/кожної учня/учениці. При оцінюванні особистих досягнень учнів шкільного віку заборонено порівнювати їх з досягненнями інших учнів. Виставлення оцінок у балах учням шкільного віку на першому або другому роках навчання не передбачено.

Упродовж навчання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти учні шкільного віку за сприяння викладачів опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставленні та їх корекції.

• Завдання оцінювання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти – розкрити потенціал кожного/кожної учня/учениці, підтримувати та надихати його/її до подальшого навчання та музикування. Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється не за одиничні завдання, а за прогрес у опануванні дисципліни в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її навчального прогресу, а не за результатами порівняння його/її досягнень, складності опанованого репертуару тощо з досягненнями іншого/іншої учня/учениці.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів (нормативних результатів навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль відбувається впродовж навчального року за підсумками роботи під час навчальних занять у формі опитувань або прослуховувань (модульних та семестрових). Поточний контроль здійснюється з метою оперативного моніторингу результативності навчання учня/учениці та коригування педагогічних прийомів і методів.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річного комплексного контрольного заходу, який включає результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов'язкових результатів навчання.

Наприкінці четвертого року навчання проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентами:

1. «Музичний інструмент» – у формі іспиту.

2. «Музична грамота та практичне музикування» і «Бесіди про мистецтво» – у формі комплексного іспиту-співбесіди з виконанням творчого завдання;

3. «Хор» /«Оркестр» /«Ансамбль» – у формі публічного колективного виступу.

4. з навчальних дисциплін, які не є підсилюючими інваріантної складової навчального плану підсумковий контроль проводиться згідно навчальних програм, в яких визначені результати навчання.

За результатами підсумкового контролю на четвертому році навчання у разі демонстрування учнем/ученицею результатів навчання, передбачених освітньою програмою, йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту елементарного підрівня.

Для оцінювання міри досягнення учнями результатів навчання елементарного підрівня початкової мистецької освіти застосовується:

вербальне (формувальне) оцінювання, яке передбачає діагностику досягнутих результатів та надання вербальної (усної та письмової) характеристики;

бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання для учнів шкільного віку на першому і другому роках навчання не застосовується.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівня:

1. Початковий (1-3 бали)

2.Середній (4-6 бали)

3.Достатній (7-9 балів)

4.Високий (10-12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумковою контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в типових та робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на четвертому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними власною освітньою програмою та навчальними програмами дисциплін.

Учні, які в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання, визначених цією освітньою програмою можуть бути рекомендованими до навчання на наступному базовому підрівні за загально-мистецьким або початковим професійним спрямуванням.

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою заклад комплектується необхідними обов'язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 № 475 (зі змінами). Цей перелік може бути доповнений залежно від потреб закладу.

II. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за освітньою програмою передбачає досягнення таких обов'язкових результатів навчання для інструментальних класів та класу хорового співу:

Конкретні очікувані результати навчання учнів за окремими освітніми компонентами визначаються навчальними програмами дисциплін.

ІІІ. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти.

Нормативний зміст типової освітньої програми елементарного підрівня з музичного мистецтва, інструментальні класи складається з інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов'язковими для включення до програми навчання учня/учениці і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання. Власна освітня програма мистецької школи, у якій вилучено будь-який з визначених нижче освітніх компонентів або скорочено обсяг навчального навантаження, передбаченого для їх опанування, визнається такою, що не відповідає типовій освітній програмі.

Інваріантна частина:

5. Фах: назва навчальної дисципліни (предмету)

• Фортепіано
• Скрипка
• Віолончель
• Блок-флейта
• Флейта
• Кларнет
• Саксофон
• Ударні інструменти
• Гітара
• Домра
• Бандура
• Баян
• Акордеон

5. Музична грамота та практичне музикування
5. Бесіди про мистецтво
5. Хор / інструментальний ансамбль (колективне музикування)

Варіативна частина (індивідуальні та групові предмети)

5. Музичний інструмент
5. Додатковий музичний інструмент
5. Акомпанемент
5. Індивідуальне сольфеджіо
5. Теорія музики
5. Постановка голосу
5. Ансамблі малої форми
5. Постановка концертних номерів

Інваріантний складник змісту початкової освіти елементарного підрівня – це мінімальний нормативний складник, який не може бути меншим встановленого обсягу і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених типовою освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в т.ч. індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

• запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших інструментів, видів мистецтва тощо. У такому випадку зміст варіативного складника формується з навчальних дисциплін, факультативів, видів діяльності за вибором учня/учениці та викладача, враховуючи можливості відповідної мистецької школи;
• підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;
• репетицій, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

Розподіл годин варіативного складника здійснюється щороку педагогічною радою мистецької школи і відображається в робочому навчальному плані. Рішення про такий розподіл приймається з урахуванням профільного спрямування, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази школи, а також бажання учнів.

Варіативність змісту початкової музичної освіти елементарного підрівня реалізується також через запровадження в навчальних програмах дисциплін резервного часу, що створює простір для забезпечення умов щодо здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості з урахуванням психофізичного розвитку учня/учениці та допустимого навантаження для різних вікових категорій. 

*Навчальні дисципліни за вибором:

«Читання нот з листа», «Імпровізація», «Композиторська творчість», «Додатковий музичний інструмент», «Акомпанемент», «Індивідуальне сольфеджіо», «Теорія музики», «Постановка голосу», «Введення до історії народного мистецтва», «Ансамблі малої форми», «Постановка концертних номерів» тощо.

Установлена кількість навчальних годин розрахована на кожного учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеного типовою освітньою програмою, зменшення якого не допускається.

Кількість годин навчального навантаження, визначених цією освітньою програмою, є основою для розрахунку концертмейстерських годин, які плануються згідно з потребами освітнього процесу для уроків з навчальних дисциплін «Музичний інструмент» (окрім музичних інструментів: фортепіано, арфа, синтезатор, бандура, баян, акордеон, гітара), «Хор», «Інструментальний ансамбль (оркестр)» (для кожної групи), відповідних дисциплін та форм роботи, передбачених варіативним складником.

Кількість концертмейстерських годин для забезпечення освітнього процесу визначається з розрахунку:

не більше 100 % годин аудиторних індивідуальних занять (уроків). передбачених робочим навчальним планом (на кожного/кожну учня/ученицю) та у випадках, передбачених навчальною програмою;

не більше 100 % годин аудиторних групових занять (уроків). передбачених робочим навчальним планом (на кожну групу учнів);

не більше 100 % годин, передбачених для зведених репетицій хору/оркестру;

не більше 100 % годин, передбачених для вивчення навчальних дисциплін варіативного складника: другий музичний інструмент, ритміка, інструментальний ансамбль (для учнів класу фортепіано а також тих, хто як форму колективного музикування обрав «Хор»), постановка концертних номерів, сольний спів, танець.

Концертмейстерські години:

інваріантна та  варіативна складова:

• для фаху - 1 година на тиждень: скрипка, віолончель, домра, бандура, арфа, блок-флейта та духові інструменти, ударні інструменти.
• для колективного музикування – 1 година на кожну групу на кожне заняття з предметів «хор», «оркестр» та 1 година на тиждень для зведеної репетиції хору, оркестру (100% годин згідно з навчальним планом).

• 0,5 години в тиждень на учня, за потреби музичного супроводу з предметів «постановка голосу», «музичний інструмент», «ознайомлення з музичним інструментом» (бандура, домра, арфа, духові інструменти)
• 1 год. в тиждень на групу з предметів «ритміка» («ритмопластика»), «постановка концертних номерів», «постановка музичного спектаклю», «ансамблі малих форм»  (100% годин згідно з робочим навчальним планом).

• Планування та організація освітнього процесу.

Нормативний зміст типової освітньої програми конкретизується у власній освітній програмі закладу та розмішеному в ній навчальному плані, який деталізує зміст і структуру освітнього пронесу.

У навчальному плані зазначено дисципліни, викладання яких потребує супроводу концертмейстера та зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження. Навчальні плани зорієнтовані на роботу мистецької школи з 6-денним навчальними тижнем

На основі навчального плану заклад складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та концертмейстерських) годин і ставок необхідних для виконання власної освітньої програми. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін.

Повноцінність початкової музичної освіти елементарного підрівня забезпечується реалізацією нормативного змісту та обсягу навчального навантаження, передбаченого цією  освітньою програмою.

Планування та організація освітнього процесу за робочим навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням їх віку, рівня психофізіологічного розвитку та з дотриманням санітарних норм.

При складенні розкладу занять (уроків) для учнів з числа дітей 6-7 років або осіб з особливими потребами рекомендується рівномірно розподіляти навчальне навантаження кожного/кожної учня/учениці протягом тижня з розрахунку не більше 2-3 заняття (уроки) на день.

Тривалість уроків, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються мистецьким закладом у межах часу, передбаченого освітньою програмою, робочим навчальним планом і навчальними програмами з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження для різних вікових категорій /Закон України «Про позашкільну освіту» ст.17/. Кількість та послідовність уроків/навчальних занять і перерв між ними визначається розкладами занять. Для учнів 1 року навчання (віком 6-ти років) тривалість уроку/навчального заняття складає – 1 академічна година - 45 хвилин (35 хвилин (урок) + 10 хвилин (організаційні моменти)). Для учнів 2 - 4 років навчання (віком від 7-ми років) тривалість уроку/навчального заняття складає – 1 академічна година - 45 хвилин.

Навчальна дисципліна «Бесіди про мистецтво» є загальною інтегрованою дисципліною і поділ на групи для її вивчення може відбуватися без урахування фаху учня/учениці.

Усі учні початкової музичної освіти елементарного підрівня повинні набути передбачені освітньою програмою компетентності колективного музикування в межах однієї з навчальних дисциплін: «Інструментальний ансамбль (оркестр)» – для учнів, фахом яких є один з оркестрових інструментів, або «Хор».

У межах вивчення навчальної дисципліни «Інструментальний ансамбль (оркестр)» планування освітнього процесу для учнів, фахом яких є оркестрові інструменти, може відбуватися у формі гри в сталому ансамблі / гри в ансамблях, різних за складом / гри в оркестрі (за наявності). Вибір форми колективного музикування здійснюється за бажанням учня/учениці та/або за рекомендацією викладача.

При обранні форми «гра в ансамблях, різних за складом» та/або «гра в оркестрі» розподіл годин, передбачених для вивчення навчальної дисципліни «Інструментальний ансамбль (оркестр)», здійснюється шляхом поділу навчальної дисципліни на модулі, які реалізуються протягом усього строку навчання. Навчання з використанням таких форм може тривати різні періоди: півроку, рік, півтора року, два роки (залежно від поставлених навчальних завдань). При цьому кожен модуль може відповідати одному складу ансамблю.

Учні, фахом яких є фортепіано, а також інші учні першого року навчання вивчають навчальну дисципліну «Хор (вокальний ансамбль)». Інші учні за бажанням можуть продовжувати вивчення навчальної дисципліни «Хор» на другому-четвертому роках навчання за умови вивчення ними навчальної дисципліни «Інструментальний ансамбль» в рамках варіативного складника.

Рішення про розподіл учнів на групи колективного музикування приймається колегіально викладачами дисциплін з фаху, «Інструментального ансамблю (оркестру)» та «Хору» з урахуванням бажання, інтересів учнів та можливостей мистецької школи.

• Планування вивчення навчальних дисциплін в межах варіативного складника.

     Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника освітньої програми на першому та другому роках навчання здійснюється залежно від поставлених закладом педагогічних цілей до організації освітнього процесу:

1. 1. Запровадження навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом (додатковий музичний інструмент, ознайомлення з музичним інструментом, ансамбль, читання нот з листа, ритміка, теорія музики, основи імпровізації, інструментальний ансамбль (для учнів класу фортепіано, а також тих, хто як форму колективного музикування обрав «Хор»), практикум з календарних обрядів українського народу та народів України і світу, постановка концертних номерів, постановка голосу (для класу бандури – особливо рекомендовано), образотворче мистецтво, постановка музичного спектаклю  тощо).
   2. Запровадження навчальних дисциплін з другого інструменту або видів мистецтва.

У разі застосування цього способу розподілу варіативного складника педагогічна рада може передбачати таку ж саму кількість годин, яка передбачається для фаху, на вивчення іншого музичного інструменту, утворюючи інститут партнерства між викладачами з різних інструментів, що позитивно впливатиме на обсяг їх педагогічного навантаження та створення додаткових учнівських виконавських колективів.

1. 1. Планування 0,5 або 1 години варіативного складника для підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника, наприклад «Музичний інструмент»  у разі виявлення у учня/учениці особливих музичних здібностей, що передбачає необхідність опанування ним/нею більш складного навчального матеріалу та формування ширших компетентностей, ніж передбачені типовою навчальною програмою.
   2. Планування не більше 1 години (щотижнево) на проведення репетицій (у тому числі зведених) для навчальних дисциплін «Хор», «Оркестр, «Ансамбль», «Постановка музичного спектаклю».
   3.  Планування не більше 1 години (щотижнево) на проведення підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.